В українському суспільстві уже довгий час обговорюються реформи у вітчизняній медицині. Активність публічних обговорень і обмін думками про здійснені владою заходи та реалії медичного обслуговування, як кажуть, «на кухні» коливається в залежності від проблем, з якими пересічні громадяни стикаються після чергових змін.
Вочевидь, кожний мешканець буде постійним учасником цього процесу через постійне об’єктивне невдоволення медичними послугами, якими б хорошими чи поганими вони не були б у дійсності.
Деякими своїми думками з приводу чергового реформування медичної галузі ділиться Дмитро Тоцький, лікар-хірург, депутат Полтавської районної ради.
Верховна Рада України 1 липня 2022-го року ухвалила закон, згідно якого в кожній області буде створений госпітальний округ в межах якого діятиме спроможна мережа закладів охорони здоров’я – мережа надавачів медичних послуг, що забезпечуватиме медичне обслуговування населення. Округи будуть поділені на госпітальні кластери, що територіально співпадають з районами.
Дійсно, медичні послуги безпосередньо торкаються найціннішого, що є в людини від народження – здоров’я. Тому зрозуміло, що звернення до лікаря, похід до медичного закладу сповнені тривоги. Це об’єктивно. Організаційні складнощі, які виникають при цьому, до почуття тривоги додають роздратування, втому та інші негативні емоції.
З якими проблемами стикаються відвідувачі медичних закладів, спитаєте ви. Спробую узагальнити.
Виходжу з двох посилів: звертаючись до лікаря людина уже зіткнулася з якоюсь проблемою і будь-які зміни привичного в процесі отримання медичної послуги вносять, принаймні на початку, додаткові складнощі.
Найбільша проблема для відвідувача це можливість отримати вчасну кваліфіковану медичну послугу. Причини можуть бути різними – це відсутність чи стан відповідного медзакладу, кваліфікація медпрацівника чи його відсутність, наявність відповідного обладнання, інструментів, реактивів, черги, віддаленість лікарняного закладу, дороги і транспорт, недостатній рівень профілактики захворювань, станів і таке інше.
Зрозуміло, що у кожного, в залежності від стану здоров’я, проблеми індивідуалізуються. Але тенденція до їх збільшення прямо залежить від віддаленості місця проживання.
У складі спроможної мережі визначаються:
- надкластерні заклади охорони здоров’я;
- кластерні заклади охорони здоров’я;
- загальні заклади охорони здоров’я;
- надавачі медичних послуг, які надають первинну медичну допомогу;
- центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф із пунктами постійного базування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги.
Знання цих проблем організаторами медичної галузі має бути в основі при здійсненні реформ. Реформування має зменшувати для населення кількість і гостроту вказаних проблем. Медичні послуги – це соціальні послуги. Питання ціни необхідно адресувати державі. Дикістю звучить у ХХІ сторіччі фраза від бажаючих заробити на медицині «Є гроші – лікуйся, не вистачає – лікуйся на скільки вистачає, немає – тоді радій, що ще живеш».
В експертних, медичних колах обговорюється проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров’я». Цією постановою передбачається створення госпітальних округів, що територіально співпадають з областями. Госпітальні округи будуть поділені на кластери, що співпадають з районами. У цих межах передбачається функціонування спроможної мережі медичних закладів з надання медичних послуг населенню.
Перелік мінімальних (базових) напрямів медичного обслуговування в загальних закладах охорони здоров’я:
▪ анестезіологія (інтенсивна терапія в невідкладних станах);
▪ неврологія;
▪ інфекційні хвороби;
▪ ортопедія і травматологія;
▪ терапія;
▪ хірургія.
▪ інші напрями медичного обслуговування забезпечуватимуться кластерними та надкластерними закладами охорони здоров’я.
Найближчим часом стане зрозуміло, які рішення будуть прийняті щодо профілю, кількості і місця розташування лікарень, їх фінансового, матеріального та джерел забезпечення, залучення медперсоналу. Місцеві плани медичної галузі розробляються. Остаточне затвердження за Міністерством охорони здоров’я України.
