Для українців новини про війну є потужним емоційним тригером. Постійний потік інформації, що нагадує про російську агресію, проникає навіть у ті домівки, що знаходяться далеко від лінії фронту. Це може кидати людей у вир страху, тривоги, паніки або розгубленості, руйнуючи їхній психологічний спокій.
Згідно з опитуванням Соціологічної групи «Рейтинг», 59% українців відчувають тривогу від новин з фронту. Ця тривога часто супроводжується страхом (34,5%), розгубленістю (24%), безвихіддю (16%), а також почуттями песимізму та безсилля у відповідь на втрати та поразки.
Природно, що жахливі події війни викликають сильні емоції, і ніхто не залишається до них байдужим. Проте ці переживання не обмежуються лише негативом. Дослідження показують, що понад 44% опитаних відчувають надію, оптимізм і навіть гордість за свою країну, дізнаючись про успіхи українських військових, їхні героїчні вчинки та перемоги. Багато хто знаходить внутрішню підтримку та солідарність, бачучи, як українці разом долають труднощі та допомагають одне одному. Ці почуття надихають, дають надію на краще майбутнє і переконують у тому, що боротьба має сенс, а ми маємо силу подолати всі перешкоди.
Виявляється, що більше новин людина споживає, то інтенсивніше вона переживає спектр емоцій, від позитивних до негативних. Це пояснюється тим, що новини часто несуть у собі подвійні відчуття — скажімо, біль поруч з надією, або страх поряд з упевненістю. Примітно, що 37,5% респондентів зазначили, що відчувають саме змішані почуття.
Постійне переживання негативних емоцій може призвести до психологічного дистресу, стану, коли важко адаптуватися до стресових ситуацій. На жаль, 19% опитаних вже перебувають у цьому стані, а 22% відчувають високий рівень стресу. Це особливо помітно серед людей похилого віку та тих, хто має фінансові проблеми. Тривалий стрес здатний виснажувати і знижувати нашу здатність справлятися з життєвими труднощами.
Попри труднощі, люди активно шукають способи впоратися з негативними емоціями, викликаними новинами про війну. Значна частина опитаних (40%) використовує відволікання на побутові справи – домашню роботу, приготування їжі – для збереження внутрішнього балансу та зменшення стресу. Також поширеним є пошук підтримки в спілкуванні з друзями та родиною (36%) і спроби знайти позитивніші новини (25%) для відновлення душевної рівноваги. Серед інших методів – відпочинок, медитація, фізичні вправи та молитва.
Психологічний імунітет: як зміцнити себе від стресу?
- Чому новини про війну настільки впливають на психоемоційний стан людей, навіть якщо вони перебувають далеко від зони бойових дій?
Психологи зазначають, що люди за своєю природою є емпатійними істотами, а не “роботами” чи “стінами”, тому вони чутливо реагують на чужий біль і страждання. Протягом багатьох років нервова система значно виснажена, адже війна триває понад десять років, а повномасштабне вторгнення — вже понад три. Цей постійний стресовий фон не має пауз, що призводить до хронічного навантаження на психіку. Навіть якщо людина фізично не перебуває в зоні бойових дій, насильство, побачене в кадрі, впливає так само глибоко, як і безпосередні фізичні відчуття, наприклад, холод чи тепло. Це пояснюється тим, що людська психіка чутлива до інформації, яка сприймається як загроза або джерело страждань, навіть якщо вона не стосується особистої безпеки безпосередньо.
2. Чому саме тривога стала домінуючим відчуттям серед українців?
Тривога є природною реакцією на стрес. Зазвичай вона виникає як тимчасова відповідь на очікування важливих подій, наприклад, перед іспитом чи побаченням. Проте, в умовах війни цей стан не зникає, оскільки потік негативних новин є постійним. Людина щодня отримує емоційні удари, і якщо відсутній ресурс для відновлення, тривога накопичується, перетворюючись на постійний стан.
3. Тож чи достатньо просто знайти ресурс, аби подолати стрес?
Саме так, хоча багато людей стикаються з проблемою нерозуміння, де саме цей ресурс можна взяти. Проте він існує. Важливо усвідомити, що скільки у світі жаху, стільки ж у ньому й ресурсу. Як у добі бувають періоди, коли ніч довша, а бувають – коли день, так само і в житті. Іноді настає затяжна “ніч”, але після будь-якої ночі обов’язково настає світанок. За темним періодом неодмінно йде світлий. Важливо навчитися шукати цей світлий період, навіть серед інформаційного шуму та негативних новин.
Можна обрати дитячу позицію, де все сприймається як погане: війна, зневіра, повна безпорадність. Або ж зайняти дорослу позицію: визнаючи наявність війни та складнощів, але зосереджуючись на тому, що конкретно людина може зробити вже зараз, щоб подбати про себе та віднайти необхідний ресурс.
4. Що допоможе впоратися з постійним відчуттям тривоги?
Ефективний спосіб боротьби з тривогою – це впровадження простих, стабільних ритуалів у повсякденне життя. Це не про нав’язливі дії, як-от миття рук по 20разів, а про корисні звички, що допомагають стабілізувати психіку. Наприклад, щодня випити чашку кави, незалежно від обставин, піти на прогулянку на свіжому повітрі (хоча б півгодини), або зробити фізичні вправи, що допомагають зняти напругу. Також важливо підтримувати позитивне мислення, вірити у власні сили та не відриватися від близьких. Спілкування з людьми, які поділяють ваші цінності, дає відчуття стабільності. Не забувайте про повноцінне харчування.
Головне – це налаштовувати себе на правильний лад, шукати позитив навіть у складних ситуаціях. Ми, українці, пройшли крізь багато випробувань – Чорнобиль, Голодомор, Другу світову війну, радянські часи – і вижили. Це свідчить про потужний ресурс нашого організму та психіки. Психологи радять завжди керуватись думкою: “Я впораюся” що б не сталося.
5. Як планування допомагає зменшити тривогу?
Планування, навіть невеликими кроками, дає відчуття контролю та надії на майбутнє. Воно нагадує, що життя триває, попри труднощі, і дозволяє побачити прогрес з часом. Це спосіб помітити, що навіть після втрат і негараздів, життя продовжується, і в ньому є місце для розвитку.
6. Чому ми іноді тягнемося до поганих новин, знаючи, що вони шкодять нашому самопочуттю?
Це часто звичка, подібна до щоденної кави. Багато хто шукає новини, щоб відчувати контроль над ситуацією. Однак важливо розуміти: ми не можемо контролювати всі події чи новини. Тому краще зосередитися на тому, що в наших силах – власному житті та стосунках з близькими
7. Як оптимізувати споживання новин?
Для здорового споживання новин, спробуйте обмежувати час, присвячений їм, до 15 хвилин двічі на день — вранці та вдень. Краще утриматися від читання новин перед сном, особливо якщо це негативно впливає на ваш сон. Вечірній час варто використовувати для відпочинку від гаджетів та інформаційного шуму, оскільки ми постійно стикаємося з величезним потоком даних, і важко визначити їхню цінність.
8. Як зрозуміти, що тривога перетворюється на серйозну проблему?
Ваше тіло – найкращий індикатор. Якщо тривога стає вашим постійним супутником і ви вже не в силах з нею впоратися самостійно, вона може почати негативно впливати на фізичне здоров’я. Зверніть увагу на такі сигнали:
- Порушення сну: безсоння або постійна втома.
- Зміни в харчуванні: різке схуднення чи, навпаки, набір ваги без очевидних причин, проблеми з апетитом.
- Загальне самопочуття: часті нездужання, головні болі, проблеми зі шлунком.
- Зміни в активності: постійна апатія або, навпаки, надмірне перезбудження.
Ці тілесні сигнали є дуже важливими. Вони вказують на те, що час звернутися по допомогу. Не тримайте це в собі, особливо якщо вам важко довіряти близьким. Професійна допомога є безпечною та ефективною.
За матеріалами сайту Кременчуцька газета