Сучасна система освіти не влаштовує нікого – ні тих, хто її надає, ні тих, хто її отримує, ні тих, хто дозволяє першим і другим взаємодіяти.

Учителі й викладачі незадоволені навалою канцелярської роботи, байдужістю учнів і студентів, агресивністю батьків.

Учні й студенти скаржаться на нецікаві та зайві предмети, вони просто ходять, щоб отримати атестат чи диплом.

Батьки вважають, що педагоги раніше вчили краще, тримали дітей у рамках і одночасно здіймають скандали, коли, втративши терпіння, вчитель дасть учневі потиличника.

Так зване реформування освітянської сфери плодить проблеми, хоча б мало їх усувати. Влада задовольняється звітами про успішні успіхи і скорочує кількість дитсадків, шкіл, зливає заклади вищої освіти.

Не вистачає фахівців, грошей і сили.

Нам треба спокійно, чесно і публічно проаналізувати ситуацію в сфері та зробити дієві висновки. Інакше на неї чекає неминуча загибель, бо деградація вже очевидна.

Я хочу поділитися з вами своїми думками щодо проблеми. Спиратимусь на свої враження від спілкування з педагогами різного віку і з різних закладів. І всі вони просили мене озвучити незручні питання. Втім, їх усі й так знають, але роблять вигляд, що все прекрасно.

Дуже б хотіла, щоб нас із вами почули.

Ілюстративне зображення з відкритих джерел

Оксана КОШЕЛЕНКО