Як далеко здатне бачити людське око? Вчені стверджують, що без перешкод ми б помітили свічку за 50 кілометрів, але через кривизну горизонту реальна видимість обмежена п’ятьма-сьома кілометрами. Натомість новий український прилад дистанційного спостереження «Око», який уже працює на передовій, у ясну погоду бачить на 10 кілометрів і допомагає коригувати артилерію. Цей унікальний комплекс розробив 67-річний інженер-механік із Кременчука Олександр Колотієвський, який має понад десяток успішних раціоналізаторських рішень та винаходи в електротехніці.
«У цьому приладі закладена не одна кандидатська дисертація»
Олександр Колотієвський із командою з початку повномасштабної війни створює переносні пункти дистанційного спостереження, щоб зберегти життя військових. Ідея виникла після спілкування з пораненими бійцями. Розробник відкрито визнає, що взяв за основу російський комплекс «Муром-М». Через відсутність державного фінансування команда максимально здешевила конструкцію. В результаті український аналог «Око» коштує всього 1 000 доларів проти 50 000 доларів за оригінал. Основні витрати йдуть на захищені монітори, а оптику купують бюджетну в Китаї. За державні кошти комплекс можна було б оснастити тепловізором для нічної роботи, але наразі такий зразок лише один через високу вартість нічної оптики. Зараз команда виготовляє техніку за власні гроші та донати. Вони вже безкоштовно передали на фронт 42 прилади, ще 15 збирають, хоча потреба передової значно більша.
Яка ж будова «Ока»? Його конструкція складається з оптики з 16-кратним збільшенням і електронного мікроскопа, який підсилює зображення у 1600 разів. Три вбудовані мотор-редуктори плавно обертають систему у двох площинах для чіткості кадру та автоматично налаштовують фокус. Пристрій монтується на будь-яку поверхню або на комплектну щоглу. Оператор керує системою з укриття на відстані до 100 метрів. Це дозволяє снайперам і розвідникам цілодобово стежити за позиціями противника без ризику для життя. Розробники мають наукову базу для проєкту і за наявності державного фінансування готові виготовляти по десять таких комплексів на тиждень.
«Нашою розробкою зацікавилися також Сили спеціальних операцій та морські піхотинці, — каже Олександр Колотієвський. — Так, під час її тестування на Херсонському напрямку морпіхи могли бачити через мікроскоп на окупованій території не тільки людей, а й навіть окремі цеглинки на будівлях. При цьому прилад був установлений на десятиметровій висоті, а об’єкти спостереження перебували на відстані десяти кілометрів».
Цей пристрій підходить для всіх родів військ, але найбільше потрібен артилерії та для керування штурмами, оскільки забезпечує командирів якісним зв’язком і чіткою картинкою поля бою з розташуванням ворога. Командири зазначають, що розміщення десятка таких приладів на відстані 1,5–3 кілометри один від одного дозволяє через оптоволокно транслювати онлайн-зображення на будь-яку відстань. Комплекс «Око» важить лише 3 кілограми без кабелю, є простим в експлуатації, працює при температурах від -15 до +60 °C і повністю захищений від дощу, а один із його зразків волонтери вже передали 95-й бригаді ДШВ.
І побачити, і почути
Команда Колотієвського розробляла «Око» понад рік і зараз постійно вдосконалює систему за відгуками військових, які тестують її в бойових умовах.
«Спочатку ми розробили прилад на радіоуправлінні, але виявилося, що РЕБи його легко пеленгують. Тому перше «Око» було знищене ворожим дроном. Довелося зробити управління на дротах. Так безпечніше коригувати вогонь артилерії, мінометів, снайперів, — продовжує пан Олександр. — Було два дроти довжиною 50 метрів, а в останніх моделях — уже один. Він забезпечує одночасно живлення за рахунок додаткових електронних пристроїв й управління всіма трьома мотор-редукторами. А USB-кабель передає зображення на екран телефона, планшета чи комп’ютера.»
Розробники повністю оновили прилад «Око», залишивши від першої версії тільки назву. Вони додали шестерні в китайські редуктори для кращого зображення, а також встановили власну електроніку та софт. Тепер пристрій автоматично рухається по вертикалі й горизонталі та звуком попереджає про появу техніки чи піхоти, що дозволяє операторам відпочивати. Зараз систему доповнюють направленим мікрофоном — електронним «вухом» для прослуховування ворожих позицій. Крім того, волонтери збирають кошти на тепловізійні модулі для роботи приладу вночі.
Що дешевше: зарплата трьох фахівців чи мільйони на лікування поранених?
За словами Олександра Колотієвського, оборонна координаційна платформа Brave1 понад пів року розглядала їхню заявку. Попри максимальну кількість балів, розробникам відмовили у гранті на виробництво 12 приладів. Критерії пріоритетності проєктів залишаються непрозорими. Головна проблема платформи — брак кадрів, адже там працюють лише три фахівці-волонтери. Фінансування повноцінних зарплат цим експертам коштувало б державі значно менше, ніж мільйонні витрати на перевитрату боєкомплекту та лікування поранених військових.
Місцева влада підтримала волонтерський проєкт “Око” лише на словах. Європейські колеги взагалі радять Олександру Колотієвському не сподіватися на держструктури через бюрократію. Проте команду реально рятують місцеві підприємства Кременчука, навчальні заклади, родичі, закордонні благодійники та звичайні небайдужі українці. Крім того, над приладом, у вільний від роботи час, працює команда інженерів, програмістів та оптиків. З міркувань безпеки імена розробників не розголошують. Їхня мета — не заробіток, а серійне виробництво техніки для ЗСУ, щоб зберегти життя військових та прискорити перемогу.
Олександр Колотієвський волонтерить із 2014 року. Разом із синами він купував для військових автівки, захисне спорядження, пальне, тепловізори та продукти. Згодом вони налагодили масове виробництво окопних свічок і разом із містянами виготовили 72 тисячі штук. Також команда друкувала на 3D-принтері скиди для безпілотників. Олександр вважає, що війна розкрила потужний потенціал українців, який держава підтримує недостатньо. Його волонтерську діяльність відзначили медаллю «За жертовність і любов до України» від Митрополита Епіфанія та Почесною грамотою Полтавської обласної ради.
Наразі унікальна розробка його команди фінансується виключно за рахунок донатів.
За матеріалами сайту Україна молода