12-16 травня – Європейський тиждень громадського здоров’я «Інновації для стійкості: формування сталого майбутнього»
Всесвітня організація охорони здоров’я розглядає здоров’я як всебічний добробут – фізичний, ментальний та соціальний, а не просто відсутність хвороб. Щодо старіння, ВООЗ визначає здорове старіння як підтримку здатності людини функціонувати, що дозволяє їй відчувати себе добре в літньому віці. Ця здатність включає можливість задовольняти потреби, навчатися, рухатися, спілкуватися та брати участь у житті суспільства.
Здоров’я української нації, яке відображається середньою тривалістю життя, демонструє тривожну тенденцію до зниження. Ключову роль у смертності серед дорослих відіграють основні неінфекційні захворювання (НІЗ), такі як хвороби серця та судин, онкологічні захворювання, патології органів дихання та травної системи. Розвиток цих недуг зумовлюють біологічні фактори ризику (підвищений тиск, рівень цукру та холестерину в крові, надмірна вага й ожиріння), спосіб життя (куріння, зловживання алкоголем, незбалансоване харчування, низька фізична активність) та екологічні чинники (забруднення довкілля тощо). Нагальною проблемою сьогодення та на майбутнє є захворювання, спричинені хронічним стресом, що особливо актуально для військових і цивільних, які постраждали від тривалого збройного конфлікту.
Якість життя та його тривалість визначаються чотирма ключовими групами факторів, загальновизнаних у світі:
✔ природними (спадковість та екологія),
✔ соціально-економічними обставинами,
✔ суспільно-політичною стабільністю та безпекою праці,
✔ а також ефективністю профілактичних заходів і доступністю кваліфікованої медичної допомоги.
Значною проблемою для суспільства є широке розповсюдження неінфекційних захворювань, їхній розвиток у молодому віці, що призводить до скорочення тривалості життя та ранньої втрати працездатності. Основною причиною поширення НІЗ вважається нездоровий спосіб життя, який включає куріння, надмірне вживання алкоголю, неправильне харчування та недостатню фізичну активність.
Важливим напрямком досліджень є вплив цифровізації на здоров’я населення, особливо людей старшого віку, оскільки інформаційні технології проникають у всі сфери сучасного життя.
Що визначає тривалість нашого життя?
Окрім спадковості та нашого повсякдення, важливу роль відіграють такі фактори, як наявність якісної медичної допомоги, стан довкілля, рівень емоційного напруження та профілактичні онкологічні обстеження. Активний спосіб життя в поєднанні з внутрішньою гармонією значно уповільнює біологічне старіння – ось простий рецепт довголіття, доступний кожному. Для підтримки активності літнім людям необхідно забезпечити свій організм достатньою кількістю білків, жирів, вуглеводів, а також необхідними вітамінами та мінералами. У більшості країн світу похилим віком вважається період після 60 років. Саме з цього віку починаються виплати пенсій та надання соціальної підтримки. Проте варто пам’ятати, що хронологічний вік не завжди збігається з біологічним старінням, і ця різниця може бути досить значною.
Відповідно до Концепції розвитку електронної охорони здоров’я головною метою е-здоров’я (електронного здоров’я) є покращення якості та доступності медичної допомоги, розширення прав пацієнтів, забезпечення безперервності та безпеки їхнього лікування, оптимізацію управління ресурсами та підвищення обізнаності населення щодо здорового способу життя, профілактики хвороб і доступу до медичних послуг.
Цей активний процес впровадження цифрових технологій у медицину докорінно трансформує систему охорони здоров’я, відкриваючи нові перспективи для діагностики та моніторингу стану здоров’я. Впровадження інтернету в сферу охорони здоров’я та медичну практику сприяє більш точному та своєчасному наданню медичної допомоги, покращує якість життя пацієнтів і дозволяє зменшити витрати на охорону здоров’я. Розглянемо ключові аспекти інтернету медичних речей, включаючи його еволюцію, принципи, застосування, переваги та складнощі, пов’язані з його впровадженням.
IoMT (Інтернет медичних речей, або точніше технологій) – це сукупність медичних пристроїв і програмного забезпечення, які з’єднані через інтернет як інформаційні системи для поліпшення якості медичної допомоги. Еволюція інформаційних технологій в охороні здоров’я почалася з простих переносних пристроїв, таких як фітнес-браслети та смарт-годинники, що фіксували фізичну активність і базові показники здоров’я. З часом ці технології розвинулися, ставши більш складними та інтегрованими в медичну практику. Сьогоднішні портативні пристрої здатні вирішувати складні медичні завдання, наприклад, вимірювати температуру тіла або навіть робити електрокардіограму, допомагаючи контролювати внутрішні процеси організму.
Одним із вдалих прикладів використання IoMT є системи дистанційного спостереження за пацієнтами з хронічними захворюваннями. Завдяки таким системам лікарі можуть віддалено контролювати стан пацієнтів і оперативно реагувати на будь-які зміни, що значно поліпшує якість лікування. Ці пристрої, підключені до медичного обладнання та портативних пристроїв, збирають дані про здоров’я пацієнта та передають інформацію про симптоми й проблеми. Наприклад, датчики можуть вимірювати рівень цукру в крові, пульс та інші важливі показники. Загалом, технології IoMT в охороні здоров’я є потужним інструментом для вдосконалення медичної допомоги, сприяючи точнішій діагностиці, своєчасному лікуванню та підвищенню ефективності медичних процесів і терапії.
Важливим напрямком розвитку медицини є оптимізація роботи медичних закладів за допомогою IT-технологій. Автоматизація послуг та використання обладнання для моніторингу пацієнтів у реальному часі є ключовими аспектами. Такі пристрої, особливо важливі для пацієнтів із хронічними захворюваннями та в післяопераційний період, дозволяють лікарям безперервно відстежувати стан їхнього здоров’я.
Основні типи моніторингового обладнання включають як портативні пристрої (фітнес-трекери, смарт-годинники), так і стаціонарні системи в лікарнях. Вони вимірюють життєво важливі показники, такі як пульс, рівень кисню та артеріальний тиск. Прикладом ефективного застосування є системи моніторингу для пацієнтів із серцевою недостатністю, що дозволяють своєчасно реагувати на зміни їхнього стану. Розумні медичні датчики, інтегровані в IoMT-системи, відіграють важливу роль у зборі та аналізі даних про здоров’я в реальному часі, як, наприклад, пульсометри для контролю стану пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.
Покращення якості медичних послуг
Технології IoMT суттєво підвищують якість медичної допомоги, забезпечуючи лікарів оперативною та точною інформацією про здоров’я пацієнтів, що сприяє прийняттю обґрунтованих рішень і своєчасному реагуванню на зміни, як-от системи дистанційного моніторингу, які дозволяють відстежувати стан пацієнтів у реальному часі та покращувати результати лікування. Крім того, IoMT сприяє персоналізації медичної допомоги через збір даних розумними пристроями та надання індивідуальних рекомендацій, що в цілому поліпшує якість і задоволеність пацієнтів.
Зниження витрат і підвищення ефективності
Застосування технологій Інтернету медичних речей (IoMT) в охороні здоров’я трансформує медичну практику, забезпечуючи значну економію та підвищення продуктивності лікувальних закладів завдяки автоматизації рутинних процесів і застосуванню інтелектуальних медичних пристроїв, що мінімізує часові витрати та ймовірність помилок, як-от оптимізація управління запасами медичних матеріалів або скорочення періоду госпіталізації через системи дистанційного спостереження, які дозволяють пацієнтам отримувати необхідний догляд вдома, зменшуючи таким чином навантаження на стаціонарні відділення та загальні витрати на лікування.
Переваги IoMT для пацієнтів
Технології IoMT суттєво покращують якість життя та лікування пацієнтів завдяки безперервному моніторингу стану здоров’я, що забезпечує раннє виявлення проблем і своєчасне втручання, а також сприяють персоналізації лікування шляхом збору даних та надання індивідуальних рекомендацій для ефективнішого контролю хронічних захворювань і поліпшення загальних результатів.
Покращення якості життя та лікування
Технології IoMT суттєво поліпшують якість життя пацієнтів та ефективність їхнього лікування, відкриваючи нові горизонти в моніторингу та контролі здоров’я. Ключовою перевагою є безперервний нагляд за станом організму, що забезпечує раннє виявлення відхилень і своєчасне втручання. Яскравим прикладом позитивного впливу IoMT є застосування інтелектуальних медичних пристроїв для управління хронічними хворобами. Зокрема, розумні глюкометри дозволяють не лише вимірювати рівень глюкози, але й миттєво передавати ці дані лікарю для аналізу та корекції терапії, що значно підвищує ефективність лікування.
Впровадження IoMT у медичну практику має значний економічний підґрунтя. З одного боку, автоматизація процесів і використання “розумних” пристроїв сприяють оптимізації витрат на охорону здоров’я. З іншого боку, розгортання цієї технології потребує значних інвестицій в інфраструктуру та новітні розробки. Дистанційні системи моніторингу дозволяють проводити лікування та спостереження за пацієнтами в домашніх умовах, зменшуючи навантаження на лікарні та витрати на госпіталізацію. Крім того, IoMT підвищує продуктивність медичних закладів, що веде до зниження адміністративних та експлуатаційних витрат. Таким чином, економічні аспекти є важливим стимулом для подальшого розвитку та інтеграції IoMT в систему охорони здоров’я.
15 факторів старіння організму
Тривалість життя визначається комплексом взаємопов’язаних факторів, які умовно поділяють на біологічні (спадковість, хронічні та психічні захворювання), екологічні та ті, що залежать від способу життя (харчування, фізична активність), причому новітні наукові дані, зокрема дослідження в журналі Nature Medicine, підкреслюють значний вплив саме способу життя та екології на процеси старіння.
Які чинники мають найсуттєвіший вплив на довголіття? Для цього дослідження науковці використали медичні дані майже півмільйона учасників UK Biobank для оцінки впливу 164 різних аспектів способу життя та факторів навколишнього середовища на процеси старіння, розвиток вікових захворювань і ризик передчасної смерті.
У ході дослідження дослідники застосували спеціальний обчислювальний алгоритм, який вони назвали “годинником старіння”. Цей інструмент дозволив їм ідентифікувати екологічні фактори, що мають найбільший вплив на тривалість життя.
Що ж таке “годинник старіння”? Уявіть собі не звичайний календар, а своєрідний “секундомір” внутрішнього старіння організму. На відміну від хронологічного віку, який просто фіксує кількість прожитих років, “годинник старіння” визначає ваш біологічний вік, аналізуючи молекулярні показники у вашому тілі. У попередніх наукових роботах дослідники розробили протеомний “годинник старіння”. Вони досліджували білки крові та застосовували методи машинного навчання, щоб оцінити біологічний вік учасників експерименту.
Довідково. Термін “протеомний” бере свій початок від терміна “протеом”, що охоплює весь набір білків, які продукуються організмом або клітиною. Протеомний аналіз зосереджується на дослідженні цих білків, включаючи їхню будову, функції та способи взаємодії між собою. Такий аналіз є ключовим для розуміння різноманітних біологічних процесів, серед яких старіння, розвиток захворювань та реакція організму на медикаментозне втручання.
Протеомний годинник старіння виявився потужним інструментом прогнозування смертності та розвитку цілого ряду захворювань. Унікальність цього показника полягає в його здатності передбачати майбутній ризик виникнення 18 ключових хронічних хвороб.
Основні фактори старіння
Науковці ідентифікували 25 факторів, пов’язаних зі способом життя та навколишнім середовищем, які впливають на смертність, протеомні зміни, біомаркери старіння та основні ризики захворювань. Важливо відзначити, що на 23 з цих 25 факторів ми можемо активно впливати. Серед 15 ключових факторів старіння виокремлено такі аспекти, як фінансове становище, рівень сімейного доходу, тривалість навчання, зайнятість, любов до засмаги, етнічна приналежність, частота відчуття втоми, регулярність занять спортом, загальна фізична активність, тривалість сну, куріння, тип житла, використання відкритого вогню для обігріву, вага та зріст у дитячому віці, і навіть споживання сиру.
Аналіз показав, що найбільший вплив на передчасну смерть та біологічне старіння мають куріння, соціально-економічний статус, рівень фізичної активності та умови проживання. Куріння виявилося пов’язаним з розвитком 21 захворювання, тоді як соціально-економічні фактори та часте відчуття втоми корелювали з виникненням 19 різних хвороб.
Екологія впливає на наші легені, серце і печінку
Згідно з дослідженнями, екологічні фактори відповідають за значну частку – 17% – ризику смерті, тоді як генетична схильність виявилася менш вагомою, становлячи менше ніж 2% ризику розвитку 22 основних захворювань. При цьому встановлено, що навколишнє середовище має більший вплив на виникнення хвороб легень, серця та печінки. Водночас генетичний фактор залишається ключовим у розвитку деменції та раку молочної залози.
Отримані дані свідчать про те, що наше оточення та спосіб життя майже вдесятеро сильніше впливають на ймовірність смерті від основних захворювань, ніж наша генетика. Це відкриває значні можливості для запобігання передчасній смертності шляхом поліпшення екологічних та економічних умов. Нове дослідження дає підстави сподіватися, що процес старіння не є повністю зумовленим нашими генами, а значною мірою формується під впливом середовища, в якому ми живемо.
Вплив страхування життя на фактори старіння
Страхування життя та здоров’я здатне істотно впливати на процеси старіння. Згідно з дослідженнями, фінансові проблеми та низькі доходи є вагомими чинниками, що підвищують ймовірність захворювань і передчасної смерті. Страхові продукти можуть забезпечити необхідну фінансову підтримку в разі хвороби чи травми, тим самим зменшуючи стрес і фінансовий тягар для сім’ї. Такий захист сприяє покращенню загального самопочуття та знижує ризик розвитку хронічних захворювань.
Окрім того, фізична активність є ключовим аспектом здорового старіння. Страхові продукти, що стимулюють заняття спортом та активний спосіб життя, можуть допомогти запобігти серцево-судинним захворюванням, діабету та іншим хронічним недугам. Отже, страхування не лише гарантує фінансову стабільність, а й опосередковано сприяє збільшенню тривалості та якості життя. Варто також зазначити, що цифрова грамотність відкриває нові можливості для соціалізації та адаптації літніх людей в інформаційному суспільстві, забезпечуючи їхнє комфортне існування в цифровому світі.
Іван ШУМЕЙКО, головний експерт за фахом «Внутрішні хвороби» Департаменту охорони здоров’я обласної військової адміністрації
Джерело: Полтавська ОВА