До уваги читачів НТГ пропонуємо статтю – науково-історичну розвідку Олександра Яновича «Полтавський ядерний об’єкт». Автор вперше опублікував відомості щодо історії створення ядерного об’єкту під Полтавою, який входив до так званого «ядерного щита» колишнього Радянського Союзу. Робота підготовлена на основі аудіозаписів та рукописних матеріалів, наданих полковником Г.М. Слівенком, а також зібраних автором.
Стаття подається з невеликими скороченнями за книгою «Полтавський район: від давнини до сьогодення», виданою Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського у 2021 році.
Полтавський ядерний об’єкт
У другій половині 1950-х рр.. уперше під Полтавою на особливо секретному об’єкті з комплектуючих елементів, отриманих із різних військових підприємств СРСР, розпочали роботи зі збирання в одне ціле ядерної зброї першого покоління. А носіями цього потенціалу були літаки дальньої авіації, що базувалися на Полтавському військовому аеродромі.
Полтавський ядерний об’єкт № 724, тобто ремонтно-технічна база (РТБ), розпочала свою історію у березні 1954 р.
За 8 кілометрів від військового аеродрому, між селами Жуки і Зорівка, на площі у 100 гектарів, розпочалося інтенсивне будівництво ядерного об’єкту, а саме, зводили блоки №№ 1, 2, 6. Блок № 2 використовувався для збирання і діагностики ядерних боєкомплектів. Готові вироби, як їх тоді називали, зберігалися на об’єкті № 1, де для них були створені відповідні умови для зберігання. Спеціальна апаратура контролювала вологість і температуру повітря. Працювали автономна електростанція, холодильна установка, вентиляція. Дещо пізніше, поряд, збудували потужний залізобетонний блок № 3, з 40 тонними металевими дверима. Тобто, забезпечувалася повна ізоляція від зовнішнього світу. В ньому довгий час мали перебувати технічні військові служби. Була передбачена комплексна регенерація повітря з потужними очисними фільтрами, холодильні установки, автономні електростанції, глибокий колодязь для води та каналізація. Умови створювалися для повного збереження ядерного потенціалу і технічних служб на випадок війни…
Полтавська військова частина № 27826, разом із дальньою авіацією, входила до ядерного щита колишнього Радянського Союзу. Ступінь секретності був настільки високий, що обслуговуючий персонал цілодобово знаходився під пильним контролем КДБ, а ядерний арсенал по документах проходив як «спецвироби». Мовчазних людей, які опинилися в ядерному лабіринті, що мешкали в фінських будиночках на території військового містечка, полтавці прозвали «глухонімими».
Першими військовими спеціалістами в царині збирання й експлуатації ядерних боєприпасів були здебільшого випускниками технічних вишів. Їх основним центром було кримське селище Багереве, неподалік від міста Керч. Об’єкт мав назву «Москва – 400», кореспонденцію відправляли саме за цією адресою. Були випадки, коли родичі намагались знайти своїх близьких та знайомих у Москві.
До 1955 р. на об’єкті у селищі Багеревому була підготовлена перша група спеціалістів з комплектування ядерних боєприпасів для Полтавського ядерного об’єкта. Вони прибули на місце призначення в 1956 р. пройшовши «бойове хрещення» на об’єкті Щебетівка неподалік від містечка Старий Крим… У нічний час ядерні заряди вивозили вагонетками з кам’яних штолень і завантажували в спеціально підготовлені вагони. Ядерні заряди, зібрані в Полтаві зберігалися на об’єкті № 3 і в будь-який момент, за наказом Міністерства оборони СРСР, були готові до використання.
У липні 1956 р. військова частина була повністю укомплектована. В ніч з 2 на 3 серпня 1956 р. на спеціальну платформу Київського залізничного вокзалу прибув перший ешелон з чотирма ядерними зарядами РДС-3.І…
На процес підготовки бойового комплекту і доставку на аеродром, співробітники витрачали від 5 до 6 годин.
РДС-3 – це перші серійні ядерні бомби в СРСР. Цей тип ядерної зброї випробували 18 листопада 1951 р. Її потужність становила 40000 тон у тротиловому еквіваленті. Ядерний пристрій був скинутий з борту літака Ту-4.
Саме заряди РДС-3 були скомплектовані й зберігалися на ядерному стратегічному об’єкті Полтави за вісім кілометрів від летовища.
