Прагнення людей до об’єднання за місцем осілого проживання у спільноти сягають своїм корінням у сиву давнину. У різні часи, у різних країнах ці об’єднання проявлялися у своїх індивідуальних формах.
В Україні сучасні територіальні громади утворюються жителями, що постійно проживають у межах населеного пункту: села, селища, міста, що є адміністративно-територіальними утвореннями. Територіальною громадою є також добровільне об’єднання жителів кількох сіл, селищ міст, що мають єдиний адміністративний центр. Так про це сказано у Законах України, зокрема «Про місцеве самоврядування в Україні».
Чим же продиктоване таке непереборне прагнення людей до об’єднання?
На це запитання відповідає саме життя. В об’єднаній спільноті за місцем проживання ефективніше домагатися своїх спільних інтересів, відстоювати права спільні й особисті. Приватне життя легше і якісніше організувати у всіх напрямах: господарсько – економічному, культурному, комунікацій, безпековому тощо. Іншими словами – у згуртованій громаді легше і приємніше жити.
Які ж ознаки територіальної громади?
Чи не найголовнішою ознакою виступає територія спільного проживання. Це логічно і зрозуміло. Але тут вкрадається сумнів: чи у кожній маленькій сільській громаді є можливість ефективно вести господарсько-економічну й інші види діяльності, зокрема для її членів. Тому реалії життя штовхали громади до пошуку шляхів підвищення ефективності діяльності, зокрема через об’єднання у більші громади.
Важливою ознакою є соціальна взаємодія між членами громади окремого невеликого населеного пункту, що вимагається щоденним життям. Вона більше замикається у територіальних кластерах чи за галузевим принципом у більших населених пунктах і надто в об’єднаних територіальних громадах.
Чим менша громада, тим очевиднішим виступає загальний зв’язок між її мешканцями, як універсальна ознака громади. При об’єднанні у більші громади такий загальний зв’язок не є очевидним.
Усі вказані ознаки, які є очевидними для невеликої громади, все більше перестають бути такими з її укрупненням чи з об»єднанням. Індивідуальність, самобутність як би поступається прагматизму, економічній доцільності… Держава намагається скорегувати таку тенденцію.
Яким чином це відбувається?
Найперше, держава законодавчо закріплює адміністративно-територіального устрій і визначає адміністративні центри територіальних утворень. Унаслідок цих рішень з»являються об»єднання із статусом територіальної громади. Водночас, законами України територіальним громадам надаються широкі права для вирішення місцевих питань на місцевому рівні. Тим самим держава намагається підвищити роль місцевого самоврядування і органів самоорганізації населення.