Від Заходу в нас схильність до індивідуалізму.
Негативи?
Моя хата скраю! За межу – вб’ю! Свердлю стіни опівночі – моя квартира! На ремонт? – хай скидаються багатші, а впаде – хай падає!
Позитиви?
Держава нічого не дасть, ніколи не давала, ми про себе подбаємо самі. Наші діти вдягатимуться краще, ніж сусідські, і вступлять на престижну спеціальність. Бізнес – ну, ціни я підніму, але мій магазинчик один на цілий куток, як я піду, то ніхто замість мене не прийде.
Від Сходу в нас одночасна схильність до покори й лицемірства.
Негативи?
Ми люди маленькі! Як люди, так і ми! Не висовуйся! Як ми любимо нашого Вождя (а на кухнях: щоб ти здох, паскудо)! Схвалюємо одноголосно! Смерть ворогам народу!
Позитиви?
Тихий опортунізм до звично безумних владних ініціатив. Наприклад, ігноруємо. Або так ревно виконуємо, що ворог за це повинен нам видати ордени. А там настане інший Вождь, а він же попереднього традиційно змішує з лайном, так що ми ще й у правильну лінію втрапимо!
Погане нейтралізується хорошим. Хороше отримує наснагу від боротьби з поганим.
Такі ми є. Головне, що є хоч такі.
Дмитро ЩЕРБІЙ