🖋 Нотатки про нас. Панство і хамство
Панство — це порода. Не про генеалогію мова, не про вишукування високорідних предків серед пастухів і орачів…
Панство — це порода. Не про генеалогію мова, не про вишукування високорідних предків серед пастухів і орачів…
Ми надто пізно вийшли з села. Так пізно, що село з нас не виходить досі. Принаймні, в більшості. Всі ментальні коди записані на підкірці …
Книга — джерело знань. Так вважали раніше. Книга користалася пошаною. Вона була незамінною …
Асфальт м’якне. Піт стікає. Сорочка липне до спини. Вітрець віє, але не прохолодою, а спекою. Тією ж, яка й скрізь. Думати не хочеться. Робити — тим більше…
Індивідуалізм походить від індивідуальності. А мати індивідуальність — це добре. Схожий сам на себе. Не губишся в лісі людей…
Лінощі – класична частина національного характеру. Невід’ємна. Принаймні, нас у цьому багато переконували
Професійність – чарівне слово. Ми його любимо. Ми любимо, щоб сантехнік мав золоті руки. Щоб лікар уважно…
“Чути “кру, кру, кру!” – в чужині умру”. Пісня, від якої на очі самі навертаються сльози…
Не виділятися – заповітне гасло українців.
Єдиний шлях до самозбереження.
Інакше б не вціліли на крутих історичних поворотах…
Ми й досі дикі язичники. Живемо одночасно в трьох світах: поганських вірувань, християнської моралі й …