Громадська самоорганізація на Полтавщині: історичні уроки
Співжиття українців та євреїв на початку ХХ століття можна визначити метафорою – “в одному домі, але в різних кімнатах”. Єврейські громади зберігали автономність свого внутрішнього укладу, зведеного на релігійному фундаменті. Контакти з українцями відбувалися переважно у сфері підприємництва, ремісництва й медицини. Саме цим переважно займалися і євреї Полтавщини, які становили 4,5% її населення. Відсоток невеликий, але в нього входили якраз найактивніші.
На чолі єврейських громад стояли рабини й старости. Юдейські традиції заповідали допомагати тим співплемінникам, які цього потребували. Звичайно, практика далеко не завжди збігалася зі шляхетними приписами, і біднота жила в таких самих злиднях, як і “ґойська”.
…У попередній статті ми розповідали про про розвиток кооперативного руху на Полтавщині на початку 20 століття, зокрема під час революції 1905-1907 років…
Однак, маємо чудові приклади самоорганізації єврейських громад на благодійній основі. У Миргороді, Гадячі та Кременчуці діяли Товариства допомоги бідним євреям. В останньому місті, де євреї складали 60% населення, існували також Товариство постачання бідним євреям дешевої їжі з дешевої їдальні, Кременчуцька громадська Талмуд Тора з ремісничим при ній відділенням на 300 дітей та притулком, Єврейська богадільня й лікарня. Талмуд Тора була і в Пирятині.

Українська інтелігенція намагалася не допустити єврейських погромів під час революції 1905-1907 років. Але в 46 населених пунктах Полтавської губернії вони таки відбулися. Ця конфліктність між національними групами існувала й раніше, існуватиме й потім. Її підігрівали брудні політикани чи просто темні елементи (мовляв, усе погане в нашій благословенній імперії від “сіоністської змови”).

Іцха́к Бен-Цві (івр. יצחק בן צבי; ім’я при народженні — Ісаак (Іцхак) Шимшелевич[2] (їд. יצחק שמשלביץ’); 24 листопада 1884, Полтава, Російська імперія — 23 квітня 1963, Єрусалим, Ізраїль) — ізраїльський політичний та державний діяч, депутат Кнесету (1949—1952, другий Президент Ізраїлю (1952—1963). Один з творців держави Ізраїль.
Відсутність належних умов для розвитку штовхало єврейських активістів на політичну арену. Полтава була одним з важливих осередків Єврейської соціал-демократичної партії Поалей Ціон. Тут народився її засновник Іцхак Бен-Цві. Згодом він стане другим Президентом Ізраїлю. Як і українські партії, Поалей Ціон боровся за національне й соціальне визволення.

Поалéй-Ціóн (פּוֹעֲלֵי צִיּוֹן, «Робітники Сіону») — єврейська соціал-демократична робітнича партія, поміркована єврейська організація соціалістичного спрямування (1906–1928).
Частина українських і єврейських соціалістів через десять років протистоятимуть більшовикам, частина – зіллються з ними, поділивши навпіл вину за майбутнє, яке виявилося не таким світлим, як їм колись мріялося.
(Продовження буде…)
Вадим Гонтаренко, краєзнавець