Громадська самоорганізація на Полтавщині: історичні уроки
1930-і роки – період суспільної параної, коли комуністична влада, порушуючи закони, оголошувала громадян ворогами народу, а народ – принаймні, публічно – цих ворогів викривав і проклинав. Полтавщина, звичайно, не стала винятком. Зупинимося на кількох яскравих фактах.
У серпні 1936 року “виявили”, за тодішньою термінологією, “класово-ворожих елементів” серед колективу Полтавської фабрики термометрів. Вони нібито здійснювали шкідницьку діяльність, результат якої – “масовий брак продукції, зрив виконання промфінплану, переслідування й ігнорування радянських фахівців, замінюючи їх фахівцями з-за кордону, як з’ясовується фашистами”.

Того ж року звинувачення впали на керівництво Полтавського педагогічного інституту, де, мовляв, “протягом довгого часу націоналістично-фашистська група студентів по вказівках контрреволюційно-українського націоналістичного підпілля провадила контрреволюційну роботу серед студентської молоді, розповсюджуючи націоналістичну літературу серед студентів, влаштовуючи «вечірки» і т. д. Один з керівників цієї контрреволюційної групи студент Миколенко в доповіді на літературному та мовному гуртку протаскував націоналістичні ідеї. Щоб краще маскувати свою контрреволюційну роботу, він завжди кричав про боротьбу з націоналізмом”.
Миколенка НКВС заарештувало, директора Івана Онісіна суворо попередили, наказали замінити керівників партійної та комсомольської організацій інституту. Він змушений був “вичистити” з нього 40 студентів та співробітників. Не допомогло – звільнили й Онісіна, арештували, заслали й згубили в Магадані.
Його прізвище фігурувало в справі, пов’язаній з неправдивими звинуваченням інших освітян – директора Полтавського сільськогосподарського інституту Івана Сердюка та заступника директора Полтавської фельдшерської школи Івана Бабері (грудень 1937 року). Чекісти вигадали, ніби обидва належали до “контрреволюційної повстанської фашистської організації”. Причому, Сердюк вважався більшим ворогом – адже саме він за завданням “центру” залучив до організації ще низку освітян – і не рядових, а з начальства.

“Контрреволюційна агітація” Бабері полягала в тому, що він говорив:
“Україну прибрали до рук, настав повний централізм, що диктує Москва, те тут і виконують, з України вивозять усе багатство для Москви й інших міст Росії, а у нас на Україні немає нічого.
Радянський Союз тільки на папері, а насправді це є та ж сама єдина неділима Росія, котрою керував Микола ІІ, а зараз керує Сталін”.

(Продовження буде…)
Вадим ГОНТАРЕНКО, краєзнавець
Продовжуючи тему:
🖋 Як мешканці Полтавщини рятували євреїв під час німецької окупації
Із 220 тисяч населення Полтавщини, знищеного німцями, 22 тисячі становлять євреї
🖋 Ким і чому не хочуть ставати наші вступники
Минулого разу я аналізувала рейтинг найпопулярніших професій, які обрали вступники
🖋 Ким хочуть стати і чи стануть ними наші вступники
Міністерство освіти і науки оприлюднило дані щодо кількості поданих заяв у заклади вищої освіти
Нотатки про нас. літо, спека, відпочинок
Асфальт м’якне. Піт стікає. Сорочка липне до спини. Вітрець віє, але не прохолодою, а спекою. Тією ж, яка й скрізь. Думати не хочеться. Робити — тим більше…
🖋 Як мешканці Полтавщини не хотіли ставати остарбайтерами
Відразу ж, дещо коригуючи назву, скажемо: був незначний відсоток тих, …
🖋 Нові безглузді посади в напівпорожніх школах. Частина II
Я вже розбирала більш ніж сумнівні функції посади кар’єрного радника, яку …
🖋 Нові безглузді посади в напівпорожніх школах. Частина I
Ще у вересні 2024 року Міністерство освіти сповістило всіх нас…
🖋 Хто й чому ставав поліцаями за німецької окупації
Вивчаючи історію, не дивуєшся, що вона повторюється, адже принципи влади й стратегії…
🖋 Нотатки про нас. Дуби в лісі людей
Індивідуалізм походить від індивідуальності. А мати індивідуальність — це добре. Схожий сам на себе. Не губишся в лісі людей…
🖋 Як ненависні поліцаї виконували завдання окупаційної адміністрації
Жодна влада не може обходитися без органів правопорядку …
🖋 Вступна кампанія, програна заздалегідь
Згадуємо вступні іспити в старі часи з хвилюванням і ностальгією, розуміючи, що й раніше все було непросто
🖋 Як працювали місцеві управи за німецької окупації
Німецька влада створила на окупованій Полтавщині комендатури. Вони займалися як воєнними, так і…
🖋 Нотатки про нас. Розраховані лінощі вдаваних дурників
Лінощі – класична частина національного характеру. Невід’ємна. Принаймні, нас у цьому багато переконували
🖋 Науки, які потрібні навіть тим, хто про це не замислюється
Без розвитку точних наук загине будь-яка держава, тим більше, коли йдеться про …
🖋 Пани бурґомістри, або картотека керівних кадрів
Будь-яка окупація веде за собою неоднозначну тему колаборантства. Неоднозначну з двох причин. По-перше…
🖋 Нотатки про нас. Золоті руки, золоті голови й золоті мішки
Професійність – чарівне слово. Ми його любимо. Ми любимо, щоб сантехнік мав золоті руки. Щоб лікар уважно…
🖋 Страх і хаос, або приречені на масове мародерство
Серпень-вересень 1941 року на Полтавщині, як і скрізь в Україні, були наповнені організованим згори…
🖋 Нотатки про нас. Тут і там, де нас нема
“Чути “кру, кру, кру!” – в чужині умру”. Пісня, від якої на очі самі навертаються сльози…
🖋 Чому/навіщо в Полтаві закривають дитсадки?
Міська влада Полтави щойно закрила три дитсадки, і ніхто цьому не дивується, ніхто…
🖋 Самоорганізація 1941-го між патріотизмом і примусом
22 червня 1941 року перші німецькі бомби впали на…